Стратегія не є загальними словами.
Має бути чіткий план використання ресурсів, кроків взаємодії тощо.
Починати з того, що хочемо, що маємо, які ризики.
Якщо стратегія не містить конкретних кроків, то перетворюється в маніфест.
З лекцій “Інноваційного університету та лідерства” (листопад 2019)
Детально про візію, місію та стратегічне планування на сторінці Розробка стратегії > Визначення візії та місії
Період формування стратегії – час роздумів, пошуків, дискусій, свіжих ідей і нетривіальних рішень.
Це найкращий момент переглянути взаємовідносини у колективі, дати поштовх для ініціативи молоді, звірити відповідність розподілу ресурсів актуальним цілям.
“Історію не робить одна людина, якою б значимою вона не була. Історія не сонет і не пасьянс. Її роблять групи підготовлених людей” (Хосе Ортега-і-Гассет).
Завчасно запропонуйте кілька мікропроєктів, які дозволять виявити групи підтримки в колективі та стануть складовими частинами майбутньої стратегії.
! Не уникайте обговорення в колективі, інакше не матимете однодумців (ні палких прихильників, які надихають; ні затятих критиків, які стимулюють).
! Не використовуйте попередню стратегію як шаблон – нова редакція стане близнюком попередньої і загальмує навіть успішний проєкт.
! Не намагайтеся скопіювати чужий успіх – кожен університет унікальний, тому використовуйте підходи, а не шаблони.
!!! Інакше матимете не дороговказ, а стратегію-“полковника” на полиці.
Анна Гіза-Полещук, проректор Варшавського університету:
- Університети хочуть вижити, тому мусять підлаштовуватися під вимоги ринку працю
- Необхідно зменшити кількість студентів, щоб підвищити якість
- Потрібно знати зміст середньої освіти, щоб гармонізувати програму в університеті
- Чітка кореляція між успішністю студентів і опануванням математики
Збігнєв Марціняк, Голова Національної ради науки та вищої освіти Польщі:
- Досвідчені науковці, які вже не дають наукових результатів, можуть перейти на викладацьку роботу
- Інтердисциплінарність та міжгалузевість є актуальним трендом, дозволяє максимально повно використати потенціал вчених на основі об’єднання кращих для вирішення нових задач-викликів
- Сумнів щодо користі науки є дещо обґрунтованим через втрату принципів академічної етики
- Потрібно не лише забезпечити ринок праці, а й виховати роботодавців